У справах щодо усунення перешкод на спілкування з дитиною, коли один з батьків обмежений у безпосередньому контакті поведінкою іншого, з яким проживає дитина, тільки за рідкісним винятком суперечки між батьками вирішуються у той чи інший спосіб, а дитина відновлює контакт з обома батьками. Кількість таких судових справ на даний час сягає декількох тисяч.

     Держава має піклуватися забезпеченням інтересів дітей, але натомість проявляє узагальнений та формальний підхід до вирішення таких спорів. Державні органи, що займаються допомогою батькам у вирішенні цих проблем, майже завжди проявляють свою некомпетентність, часто самоусуваються від участі та стають на сторону того з батьків, з ким проживає дитина, нехтуючи правами самої дитини.